«Лісова пісня»:
гімн почуттям і природі
(до 150-річчя від дня народження
Лесі Українки)
Леся Українка (1871–1913) – без перебільшення одна з найвідоміших письменниць в історії української літератури.
Народилася в сім’ї поміщика Петра Косача, який високо цінував літературу й живопис, та письменниці Ольги Драгоманової-Косач, яка була відома під псевдонімом Олена Пчілка.
Творчість Лесі Українки багатогранна: поезія, проза, драматургія, переклади, епістолярна спадщина, фольклорні зібрання. Письменниця збагатила вітчизняну літературу новими темами та мотивами. Літературні критики відзначають, що творчість Лесі Українки є напрочуд європейською, універсальною, такою, що піддається новим прочитанням й переосмисленню у різні історичні періоди. За творами письменниці зняті фільми, мультфільми, поставлені балети, поетичні вистави.
До 140-річчя від дня народження Лесі Українки та 100-річчя написання драми «Лісова пісня» Національним
банком України було випущено
срібну ювілейну монету «За твором
Лесі Українки «Лісова пісня»
номіналом 20 гривень. Її було
введено до обігу 28 лютого 2011 р.
Монета належить до серії «Українська спадщина».
8 лютого 2018 р. Верховна Рада України ухвалила постанову № 2286-VIII «Про відзначення 150-річчя з дня народження Лесі Українки». Враховуючи винятковий внесок письменниці у розвиток української культури, вирішено провести низку заходів: створити національний музей Лесі Українки, видати повне зібрання творів у 16-ти томах, персональну енциклопедію, наукову біографію, словник мови творів Лесі Українки, репринтне видання з науковими коментарями прижиттєвих поетичних збірок ліро-епічних та драматичних поем, електронне видання основних періодичних видань, в яких друкувалися твори Лесі Українки, щорічні збірники наукових праць, матеріалів і документів «Леся Українка і сучасність» та «Леся Українка: доля, культура, епоха». Національному банку України доручили виготовити і ввести в обіг ювілейну монету, присвячену 150-річчю від дня народження Лесі Українки, а Укрпошті – видати серію поштових марок.
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека долучається до відзначення пам’ятної дати. Ми пропонуємо переглянути виставку про один з найвідоміших творів Лесі Українки – драму-феєрію «Лісова пісня», що була написана 110 років тому.
Переглянути видання драми-феєрії «Лісова пісня»
Лісова пісня : вибране / Л. Українка. – Харків : КСД, 2019. – 352 с.
Лісова пісня ; Бояриня / Л. Українка. – Київ : Знання, 2018. – 190 с.
Лісова пісня драма-феєрія в 3 діях / Л. Українка ; дереворити О. Сахновської. – Харків ; Київ : Держвидав України, 1930. – 119 с. : іл.
Лісова пісня : вибране / Л. Українка. – Харків : КСД, 2019. – 352 с.
Одним з найвидатніших творів Лесі Українки є драма-феєрія «Лісова пісня». Вона написана у новій жанровій формі, яку створила сама поетеса. «Лісова пісня» – проблемна філософська драматична поема, де опоетизовано красу людських взаємин – потяг до щастя, силу великого кохання.
«Лісову пісню» Леся Українка написала у 1911 р. за три тижні у м. Кутаїсі, що на Кавказі. У листі до матері письменниця зазначала, що твір з’явився в результаті спогаду про дитинство, проведене на Волині, коли її навіки зачарували розповіді про лісову русалку: «Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними».
Найхарактернішою особливістю композиції є органічне переплетення життя двох світів: природи й людини. Лісові істоти олюднені, вони живуть, діють, розмовляють. У них своє розуміння добра і зла, їх наділено певними рисами вдачі за аналогією до людських. Основна думка твору – світ врятує краса. Краса, що виявляється у високій, світлій духовності людини, у її гармонії з природою, у жертовній любові й здатності прощати. Така краса очищає й відроджує людину та світ.
Серед драматичних творів Лесі Українки драма «Лісова пісня» єдина має авторський нотний додаток – мелодії українських народних пісень для виконання на сопілці. Вже більше 100 років, шануючи творчий задум письменниці, текст твору публікують разом із підібраними нею музичними текстами. У мелодіях народних пісень поєдналося все – і зв’язок із прадавніми коренями, і національний колорит, і неприхована емоційність, і неосяжна глибина невимовного, і магічність «прозріння в майбутнє». Це стало можливим завдяки глибоким знанням і безпосередній праці поетеси в галузі українського музичного фольклору.
