Я не бував за дальніми морями
Я не бував за дальніми морями,
Чужих доріг ніколи не топтав —
В своїм краю під буйними вітрами
Щасливим я і вільним виростав.
Мене ліси здоров'ям напували,
Коли бродив у їхній гущині,
Мені поля задумливо шептали
Свої ніким не співані пісні.
Коли не вмів ще й букваря читати,
Ходив, як кажуть, пішки під столом,
Любить людей мене навчила мати
І рідну землю, що б там не було.
Чужих країв ніколи я не бачив,
Принад не знаю їхніх і окрас,
Та вірю серцем щирим і гарячим:
Нема землі такої, як у нас.
Музей знаходиться в кабінеті поета у приміщенні редакції колишньої газети «Черкаська правда» (нині «Черкаський край»). Добірка експонатів покликана відтворити життєвий шлях та представити творчість Василя Симоненка. До уваги відвідувачів представлені особисті речі письменника, фотографії, документи, листи, які він одержував та відправляв, працюючи у відділі кореспонденції.
Літературно-меморіальний музей Василя Симоненка [Електронний ресурс] // Черкаський обласний краєзнавчий музей. – Режим доступу: https://ckoblmuz.ck.ua/robochij_kabinet_vasilya_simonenka, вільний (дата звернення: 25.11.2024). – Назва з екрана.
Музей творчості і життя поета Василя Симоненка розташували в будинку, в якому він народився і який збудував його дід Федір Щербань у 1920-х роках у с. Біївці. Справжніх речей поета та його родини в хаті не залишилося. Коли Василь Симоненко переїжджав у Черкаси, він забрав маму з села. Тоді ж хату продали. Лише згодом цей будинок перетворили на музей.
Бієвецький музей-садиба В. Симоненка [Електронний ресурс] : загальнодоступ. група / адміністратори: В. Брусилова, О. Гулега, Н. Мусієнко, В. Бежан ; учасники 272 // Facebook. [Сторінка групи]. – Електрон. дані. – Біївці, 2021. – Режим доступу: https://www.facebook.com/groups/474489517079702/, публічний (дата звернення: 5.12.2024). – Назва з екрана. – Групу створено: 2 квіт. 2021 р.